Консультації для батьків

«Образотворча діяльність
як чинник виховання творчої особистості»

   Забезпечення гармонійного та різнобічного виховання підростаючого покоління значною мірою залежить від обраних засобів впливу на дитину.

На жаль, з поміж багатьох інших, образотворчому мистецтву в недалекому минулому надавалася переважно другорядна роль.

   Впливаючи на внутрішній світ дитини у процесі виховання, різні види мистецтва розвивають емоційно-чуттєву сферу, образне мислення, фантазію та уяву, спостережливість, асоціативну пам’ять.

   Поняттям «творчість» означають притаманну лише людині діяльність, у якій народжується якісно нове, відмінне, унікальне. Дошкільняті властива підвищена пізнавальна активність, емоційна сприймальна чутливість, образне мислення, бо саме в цьому від інтенсивного розвиваються уява, фантазія і пам’ять. Дитина здатна не лише сприймати красу довкілля й певним чином по-своєму відтворювати її, вона прагне також розкритись у власних природних здібностях, само реалізуватися. Тож образотворча діяльність допомагає їй в цьому.

   Творча діяльність дитини передає її власне розуміння навколишнього світу й ставлення до нього; тут розкривається її внутрішнє єство, індивідуальні особливості сприйняття об’єктів та явищ, її уявлення, здібності.

   Розглядаючи творчу діяльність дітей дошкільного віку, дослідники відокремлюють у ній такі характерні риси:

·        Оригінальність, пошукова й дослідницька активність; здатність віднайти свій оригінальний спосіб вирішення проблеми; вивчення власної думки та реалізація її у формі художнього чи інтелектуального продукту.

·        Здатність аналізувати та порівнювати явища; самостійно переносити знання в іншу ситуацію; визначати варіативність у проблемних ситуаціях; визначати нові функції та ознаки знайомого предмета чи об’єкта.

·        Розумова активність задля самостійного набуття достатніх знань для конкретної діяльності; емоційна оцінка та самооцінка створеного персонажа чи зображеного явища.

   Дитяча образотворчість дає змогу розкритися типовим та індивідуально-особистісним рисам. Кожній дитині притаманні свій склад розуму, своя логіка; її думки свіжі, цілісні, а в душі заховано багато вимовленого змісту, який шукає собі найкращого вираження.  Кожен по-своєму індивідуальний, неповторно сприймає предметний світ і відтворює його на площині за допомогою певних художніх прийомів, матеріалів та технік.

Творчість в образотворчій діяльності старшого дошкільника –

складне особистісне утворення, в основі якого лежать

 емоційне сприймання, зображальні вміння,знання, навички,

задатки загального та специфічного характеру.

   

   Щоб надати творчого характеру образо творенню дитини як складової різнобічного розвитку особистості, необхідні відповідні педагогічні засоби, зокрема:

·        Створення емоційно насиченого середовища;

·        Ігри на засвоєння певних знань і оволодіння зображальними навичками та вміннями;

·        Вправляння у різних видах образо творення;

·        Самостійна образотворча діяльність дитини.

   Формування у дітей вміння сприймати форму, лінію, колір, композицію варто починати з організованого дорослим  спостереження за предметами, явищами навколишнього світу, з обстеження будови, форми народної іграшки, скульптури тощо.

   Практична образотворча діяльність розвиває вміння добирати й варіювати виражальні художні засоби. Збагатити їх допоможе поєднання в одній роботі різних видів образо творення: малювання з аплікацією, ліплення з малюванням, конструювання з малюванням, ліплення з аплікацією. Так дитина матиме змогу більш цілісно втілювати свої задуми в образотворчій діяльності.

   Дитина набуває образотворчих умінь поетапно завдяки відповідній  послідовності виконаних нею творчих завдань.  В основі їх лежать певні зображальні технічні засоби та знакова система символічного малюнка, яку вона засвоює ще змалку. Саме образами-символами дитина починає спілкуватися з дорослими та однолітками, а доброзичлива підтримка батьків та інших дорослих значно сприяють реалізації природного художнього потенціалу, проявам творчої індивідуальності. Атмосфера зацікавлення, заохочення, самостійності та урізноманітнення видів зображувальної діяльності спонукає до творчості.

   Певний час образотворча діяльність дитини спрямовується на кінцевий результат – оволодіння певними технічними уміннями та навичками. Нині ж акцент змінився у напрямку власне образо творення.

На сучасному етапі пріоритетним є надання уваги

самому процесові образотворчої діяльності дитини.

   Цей процес ґрунтується на сприйнятті образів та відтворенні їх у слові, пластиці, малюнку. Коли дитина творить бажано широко використовувати засоби виразності супровідного мовлення, вдаючись до образних порівнянь, вживаючи слова, що означають моральні якості людини. (добрий, мудрий, людяний, жадібний, недобрий тощо), і прагнучи ввести їх до активного словника  дитини.

   В ході образотворчої діяльності у дітей формуються відчуття ритму, гармонії, позитивні моральні якості, почуття, що забезпечують  всебічний розвиток особистості, розвиток творчості, навчають сприймати прекрасне.

   Дитину приваблює той чи інший вид образотворчої діяльності, коли вона вже має певну підготовку, відповідні інтереси й зацікавлення. Змістом організованих спостережень виступає для неї сама навколишня дійсність: світ природи, людей, предметів. Почуття, образні уявлення, переживання під час спостережень зосереджуються в її пам’яті й слугують основним джерелом для створення художнього образу.

Спостереження в навколишньому світі

за природними явищами та суспільними подіями

 збагачують уяву, фантазію, виховують почуття,

характер юної особистості, яка зростає, усталюється.

Рекомендації батькам

Розвиток спілкування в немовлячому, ранньому та дошкільному віці

•  Мовлення дитини формується на прикладі мовлення рідних та близьких їй людей
• Важливо, щоб у родині були створені умови для формування мовлення дитини, починаючи з раннього віку.
• Недоречно і навіть небажано говорити з малюком його ж мовою.
• Батьки повинні привчати дитину дивитися прямо на того, хто говорить.
• Основною передумовою для виникнення і розвитку мовлення дитини є спілкування з оточуючими. Тому потрібно більше спілкуватися з дитиною.
• На розвиток мовлення дитини впливає читання художніх творів. 
•  Потрібно більше спілкуватися з дитиною
• Велику увагу треба приділяти інтонаційній забарвленості мовлення. Малюки дуже реагують на тон голосу.
• У роботі з дітьми батькам слід широко застосовувати віршовані фольклорні твори.